Народный умелец «перековал орало на меч».

Дончанин Сергей Максимец, когда в его край пришла война, из мастера по колокольному литью он переквалифицировался в военного разведчика и волонтёра.

«Дядя Серёжа», - звали его бойцы. Знали: дядя Серёжа приедет, поможет, никогда не подведёт. Он не жалел себя, колесил по фронтовым дорогам, сжимая руль микроавтобуса.

Сергей Иванович навсегда запомнил глаза малышей в детдоме

Любовь к колокольной музыке родилась в детстве

Детство Сергея Ивановича прошло на Дону, бабушка частенько водила мальчика в церковь, где вместе они пели псалмы. Тогда и родилась любовь к малиновому звону.

Став взрослым, Сергей прочитал большое количество специальной литературы про колокола. И он выяснил, что в XXI веке никто не учит их делать. Занимаются их производством единицы, талантливые самоучки.

Он ездил по городам Украины и России, находя колокольные мастерские. По крупицам собирал знания, полученные от мастеров по колокольному литью, учился измерять и слушать. Даже разработал собственную уникальную градацию размеров и веса для нот и тональностей.

Школьник из Горняка снял трогательный фильм о горожанах-защитниках Украины.

«Маленьке місто великих людей» - так называется фильм школьника Виталия Долгушина из города Горняк Донецкой области. Короткометражку он снимал в рамках областного интернет-конкурса «Сотвори шедевр».

Документальный фильм рассказывает о жителях маленького шахтерского города, которые в рядах ВСУ принимают участи в боевых действиях на Донбассе.

Папа мальчика сейчас тоже воюет за целостность Украины.

Маг відливає дзвін війни.

Для луганчанина Олександра Моїсеєнка АТО стала поштовхом до волонтерства й творчості.

У Сєверодонецьку широкі вулиці. Тішить, що власники фірм, магазинчиків та кав’ярень прагнуть максимально комфортно облаштувати прилеглу територію. Ідеш проспектом — і бачиш усміхненого триголового змія, що запрошує відвідати стоматологічний кабінет. Поряд махає крилами металевий метелик, там примостився на штурвал папуга піратського вигляду й розпустив залізний хвіст гордий павич. Ці представники вуличного техно-арту виконані з велосипедних ланцюгів, частин мотоциклетних моторів і навіть з гільзи від снаряда. Магічне перевтілення старих речей виконав талановитий майстер Олександр Моїсеєнко. У місті він відомий за псевдонімом «Маг». Знають його і як байкера, техноскульптора, а тепер ще й волонтера. Він і сам зізнається, що АТО змусила багато чого переосмислити в житті.

Олександр Моїсеєнко створює скульптури не лише з «мирного заліза», а й навіть із гільз від снарядів. Фото з особистого архіву Олександра Моїсеєнка.

Мешканка окупованого Донецька: український паспорт для мене – гордість.

У Донецьку дуже багато мешканців, які підтримують Україну, для них український паспорт не просто посвідчення особи, а гордість.

Про це у своєму листі написала мешканка тимчасово окупованого Донецька Наталя, – передають «Факти і коментарі».

«Паспорт громадянки України для мене зараз не просто посвідчення особи, а гордість. Без нього я не виходжу на вулицю. Любіть свою Батьківщину, цінуєте сміх ваших дітей – це найважливіше в житті. Війна не вибирає жертв, вона жорстока і цинічна. Це бруд, який неможливо змити з душі», – пише вона.

«Я одна з тих, для кого Донецьк – це Україна. Жителів Донецька, які підтримують Україну, багато. Багато діток, яким треба прищеплювати любов до нашої Батьківщини. Багато вагітних матусь, які просять сприяння, щоб отримати українське свідоцтво про народження своєї дитини», – зазначає Наталія.

Лемки на Луганщині.

Є хибний стеріотип, мовляв на Донбасі мешкають самі лише етнічні "русскіє", тобто переселені росіяни (звідси міф про "проросійський регіон"). Це навмисна протиукраїнська пропаганда, яка не має жодного відношення до реальності.

Серія корисних статей ЕТНОСИ ДОНБАСУ розповість, хто насправді проживає на Донеччині та Луганщині.

Луганщина - унікальний багатонаціональний регіон. Етнічний склад його населення - результат тривалого історичного процесу. Кожне переміщення народів, що відбувалося через його територію, залишило мітки на етнічному ґрунті нашого краю. Більшість народів, етнографічних груп, серед яких білоруси, татари, євреї, поляки, лемки та інші, знайшли тут свою нову батьківщину.

Культура кожного народу серед інших культур, представлених на Луганщині, має право на збереження своєї унікальності й самобутності. Наша мета - зберегти цей народний дарунок минулого, вивчити, узагальнити й далі розвивати, щоб потім передати в спадщину нашим дітям.

Лемки Луганщини.

Ті, що виходять iз мороку історії

Про те, що існує на світі таке загадкове українське плем'я — лемки, мені відомо вже років п'ятнадцять, не більше. Що лемки не є гуцулами чи бойками, я теж знаю, хоч усі ці етнічні карпатські групи завжди мені, східнякові, здавалися настільки далекими — мало не народами зі стародавніх грецьких міфів. Тим більшим було здивування, коли менш як місяць тому довідався, що існують лемківські громади практично поруч, так би мовити, із моєю домівкою — у Лутугінському районі. Цей район охоплює Луганськ такою собі підковою — від південного сходу і до західних його меж. А село Переможне, де лемків живе найбільше в краї, — наступна зупинка після Луганського аеропорту. Тільки якось до останнього часу не було приводу туди з'їздити. От з'явився...

В Киеве состоялся молебен по жителям Донбасса, отдавшим жизнь за Украину.

Молитва за дончан и луганчан — патриотов, которые погибли и пропали без вести, прозвучала на майдане Незалежности в Киеве, где собрались вынужденные переселенцы с оккупированных территорий.

— «Хищник», «Рябой» — этих людей, погибших за Донбасс, даже поминают по позывным, потому что их родственники находятся на оккупированной территории, — сказала в своем выступлении на митинге организатор мероприятия, журналист из Донецка Татьяна Заровная (на фото). — Мартиролог еще создается, но мы знаем, что только добровольцев АТО с Донбасса за последние два года погибло около сотни. А еще есть пропавшие без вести, замученные в подвалах.

— Участник митинга в Харцызске за единую Украину Игорь Прудников в мае 2014 года бесследно исчез, российские наемники выкрали его из дома, перевернув все вверх дном под видом обыска, — рассказал на митинге боец батальона «Артемовск», донецкий активист и журналист Виталий Овчаренко. — Ходили слухи, что Игорь Прудников был в плену в Славянске, но город освободили, а его так и не нашли…

Светлая память Патриоту, ГЕРОЮ!

Сегодня исполнилось 2 года со дня убийства Дмитрия Чернявского, 22-х летнего студента из Донецка. Он был убит 13 марта на площади Ленина в центре города, когда участники "пророссийского", а по факту именно российского митинга напали на участников митинга в поддержку единства Украины.

Когда гибнут молодые люди, для которых, казалось бы, должно все только начинаться, - это больно и обидно. Но жизнь, отданная за Украину, за нашу страну, за ее свободу и независимость, - это ПОДВИГ.

На этом месте будет стоять памятная табличка всем героям Донбасса, которые обороняли Донецк от российской агрессии. На этом месте русские оккупанты и их пособники убили Чернявского. И здесь обязательно будет установлен знак. А те кто на фото - наши герои навсегда, именно они вышли первыми, безоружные, беззащитные, с флагами Украины и одной песней "Ще не вмерла України..." Там не было чиновников, депутатов, губернаторов и прочего. Там были настоящие люди! Слава им, людям Донбасса!
- Oleksiy Matsuka

На Донеччине почтили память Т. Шевченко и поддержали Н. Савченко.

9 марта,  в 202-ю годовщину со дня рождения Тараса Шевченко, в городке Доброполье прошел митинг памяти поэта и в поддержку Надежды Савченко.

"Я нікого не боюся. Я на своїй Богом даній землі!"

Около десятка проплаченных горластых провокаторов напали на пожилую луганчанку, которая пришла к памятнику Шевченко с родным украинским флагом в день 202-летия великого поэта, они кричали ей пропагандистские глупости и оскорбления. Пенсионерка прочла стихотворение Шевченко, сказала, что не лезла ни в Кремль, ни к Путину и добавила - "Я нікого не боюся. Я на своїй Богом даній землі!". На это горстка проплаченных бездельников неизвестного происхождения кричала, чтобы луганчанка уезжала из родного города.

Дончане несут цветы к памятнику Шевченко возле ОДА.

09.03.2016. Оккупированный рашистами Донецк.

Дончане несут цветы к памятнику Шевченко возле ОДА. Под носом у российских наёмников. К сожалению, оккупанты в очередной раз продемонстрировали свою подлость и мерзость, убрав букеты.