Зранку один із френдів, тих, хто час від часу за незрозумілим графіком виринає в коментах до моїх постів, прислав цілого листа в особистому посланні. Чого там тільки не було! Від «мир будь-якою ціною» до «давайте забудемо про Донбас» та вже звичного «вони самі винні». Обіцяв йому відповісти детально.
Отож, дозвольте, панове, пояснити вам певні речі. Потезово. Максимально просто, на пальцях, аби було зрозуміло навіть тим, хто на батьківські гроші, відгудівши 5 років по кабакам та нічним клубам, купив собі диплома гуманітарного факультету.
Літер буде багато, але потерпіть – воно того варте.
Пише мені людина таке:
«А може, Савченко має рацію: треба миритися будь що, і якщо для миру потрібно сісти за стіл переговорів із Захарченком - то треба – мир важливіше за амбіції та умовності».
Савченко не має рації. Вона навіть радіоприйача, судячи з усього немає. І клепки в голові. Бо інакше давно вже почула й зрозуміла те, що по радіо ледь не кожного дня пояснюють. ДЕРЖАВА Україна не може вести перемовин з НЕВИЗНАНИМИ утвореннями, та ще й такими, що їх створили терористично-бандитськими методами на частині її власних земель. Керівники держави, якщо на таке підуть мають бути притягнені до кримінальної відповідальності й посаджені на 15 років.