Прості мешканці Донбасу.

"Ми дуже вдячні, що українські бійці просто врятували нас з лапищ путинських найманців"

Основа всієї Путинської пропаганди і інформаційної політики є гасло, що народ Донбасу це не Україна. Що всі мешканці цього багатого мальовничого краю прагнуть разом зі всім своїм скарбом бути в Росії. І справа “руських витязів” силою автомата Калашникова допомогти успішному возз'єднанню. Та наразі вся ця маячня частково діє лише на підконтрольних терористам громадян. Люди Української території Донбасу прагнуть бути у складі України і ототожнюють себе лише з цією державою. І тут не потрібно бути політологом чи соціологом варто лише пройтись вулицями звільнених від "сепаратистів" Краматорська, Слов'янська чи інших містечок і сіл цього краю. Відразу відчувається, як переважна більшість громадян з повагою і вдячністю ставляться до українських солдат.

Ось цю зелену квіточку, яку ви бачите на знімку, мені подарувала маленька дівчинка Юля. Вона просто підійшла до мене і всунула в руки цей свій найбільший скарб. Потім батьки дитини пояснили мені, що їх дочка вже давно хотіла щось подарувати “дяді солдату” який захищає її життя від бандитів.

А вишиті соняшники (своєрідний символ Донбасу, адже їх тут сіють чимало і соняшникове зерня тут також вважається “чорним золотом”),як і надпис на звороті теж подарунок від дівчини — Донбасівки, яка так і не назвала свого ім'я.

- Ви зрозумійте, ми всі дуже вдячні, що українські бійці просто врятували нас з лапищ путинських найманців, - сказала вона. - Для нормальних людей, які мешкають на Донбасі всі ці “новороси” а також і “Д-Лнерівці” це просто якась пошесть і чума. Коли вони були в нас, то нам здалось, що Сталін і Ленін піднялись з могил і встановлюють тут свої порядки, обносячи все колючим дротом. Ми ніколи не хотіли так жити. Але нас ніхто не спитав. Заслані з Росії провокатори за згодою місцевих правителів провели якісь фейкові референдуми...

Однак головний меседж висловив літній чоловік, який був свідком нашої розмови.

- Вам, напевно завжди казали, що Донбас хоче відділитись? - спитав він, і відразу ж додав. - Не вірте цьому. Донбас ніколи не був російським. Все це ілюзія створена путинською пропагандою. Так, ми прості робітники, шахтарі, селяни. Так, більшість з нас говорить російською. Та разом з тим ми прагнемо жити в Україні. І нам не потрібні всілякі там автономії чи республіки. Ми так само рівні перед нашою державою, як і мешканці інших областей. І ми просимо всю Україну не покидати нас на розправу отій орді, що йде зі сходу.

Про те, що Донбас проти російської окупації свідчить і великий волонтерський рух серед мешканців цього регіону. Можливо він не так централізований, як в інших областях України, та той, хто був в АТО обов'язково зустрічався з людьми, які просто в знак допомоги відремонтують машину, поділяться теплом своєї домівки та гостинністю. І навіть допомагають з забезпеченням якимось необхідними речами, такими як скажімо сучасні пічки для обігріву наметів, бензопили тощо... Та бути патріотом на Донбасі часто — густо просто небезпечно. Справа в тому, що адепти “руського міру” хоч і є тут в меншості, проте вони є віддзеркаленням агресивної російської зовнішньої політики. Керовані своїми кремлівськими патронами, фанатично налаштовані індивіди, вдаються до кримінальних злочинів. Звичайно мета в них одна — залякати мирних українців, що прагнуть миру. Показати примарну міць східного мордору. Однак, чим далі, тим важче їм це робити, адже люди Донбасу прекрасно розуміють, яку свободу, разом з “Градами” та “Ураганами” несуть  так звані "сепаратисти".


Підполковник Тарас Грень
Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

***

Перевод статьи на русский язык для иностранцев по ссылке - тык