Крам-на-Торі, або Як народжувався Краматорськ.

"Крома Торова", "крам на Торі", "крама Торська" або земля таємничого лебединського козака Краматора.

Перші поселення на території сучасного Краматорська з'явилися ще у 18 сторіччі. Саме в цей період земельні ділянки тут отримали представники полкової старшини козачих полків. Саме вони заснували селища Шабельківка та Ясна Гора.

Ці селища активно зростали і були об'єднані у волость з центром у селищі Белянське. У 1868 році в цих краях будувалася залізнична дорога, на якій з'явилася станція Краматорська, що була розташована на березі річки Казенний торець. Південна околиця Белянського у народі мала назву Краматоровка, там і росташовувалася станція. Згодом назва станції витіснила назву села Белянського.

Взагалі походження назви "Краматорськ" дуже цікаве і має кілька версій, які можна знайти у відкритих джерелах.

Найбільш популярною є версія походження цієї назви від словосполучення "крома Торова", тобто "кордон (крома), що проходить по річці Тор" (зараз ріка Торець).

Справа в тому, що свого часу тут справді був кордон між Київською Руссю та Диким полем. І для захисту цих кордонів були побудовані Бахмутська та Торська фортеці (сучасні міста Слов'янськ та Бахмут).

Друга версія - назва Краматорськ утворилася від словосполучення "Крам на Торі" - нібито так називали місце чумацьких торгів у річки Тор.

Інші дослідники схиляються до версії, у якій основою назви є слово "тор" - не назва річки, а первинна назва міста Слов'янська від фотреці Тор (Соляна).

Кажуть, що слово "тор" походить від племен народів тюркського походження - торків (вони ж ойгузи), які кочували по степах території України починаючи X століття та воювали з Київської Руссю, але не змогли протистояти половцям.

У XII столітті торки стали васалами Києва, під Києвом було місто Торчський, зруйноване під час взяття Києва монголо-татарами.

У XVII столітті у Слов'янську вже стояла сотня Торська Ізюмського слобідського полку,  землі якого входили в московське царство. А за 20 км на південь вже починалися землі Війська запорізького низового, тобто була межа розділу - або "крама". Звідси можлива і назва земель - "крама Торська".

Також є версія, що назва Краматорськ походить від словосполучення "земля Крама", у якому Крам - це призвище. Саме ця "Краматоровка", про яку йшлося вище, може бути землею, територією так чи інакше пов'язаною з якоюсь особою на ім'я Краматор.

Голова регіонального клубу "Краєзнавець" Володимир Коцаренко виявив збірник судових рішень із згадковим прізвищем Краматор в архіві Російської державної бібліотеки. Виявляється, був такий лебединський козак Федір Краматор - землевласник на Слобідській Україні. Інших історичних документів, які розповідають про життя цього сотника або його нащадків, поки не знайдено.

Наприкінці XIX сторіччя біля станції Краматорська почалося будівництво швейцарською компанією "Віцнер і Гампер" Краматорського металургійного товариства.

Саме навколо цього підприємства почало розбудовуватися селище. Тут і досі є Сад Бернацького (колись - парк Леніна) – місце відпочинку працівників заводу, назване на честь одного з його керівників.

У 1900 році два 3-поверхові будинки, які видно на цьому фото, вже стояли. Це, мабуть, перші "висотні" будівлі містечка

Найстаріші будинки - це колишні садиби керівників підприємства та інженерів. Після революції Краматорське металургійне товариство було націоналізоване та розділене на два підприємства: Краматорсьвій металургійний завод та Старокраматорський машинобудівний завод.

Втім, весь цей час Краматорськ залишався селищем міського типу.

Вул. Велика  в Старому місті, Краматорськ, 1909 рік

Західна околиця Краматорівкі - Базарне селище, початок ХХ ст.

Статус міста Краматорськ отримав лише після початку будівництва Новокраматорського машинобудівного заводу.

Те, що цей завод розташований саме у Краматорську, – звичайний збіг обставин. Існує легенда, за якою у 20-ті роки ХХ сторіччя радянська влада вирішила побудувати на півдні України величезний машинобудівний завод. Пошуки ідеального місця для цього очолив нарком машинобудування Серго Орджонікідзе.

Звісна річ, ідеального міста так і не знайшли. Розчарований нарком вже повертався до Москви, але розумів, що повертатися без результату – підписати себе смертний вирок. "А ось дивиться яке добре місце для заводу. Річка, залізниця, якісь селища – все є. Будемо будувати тут", - казав він своєму оточенню, вказуючи на чисте поле поблизу станції Краматорська. Можливо, що це лише легенда, але завод справді побудували саме там.

У архівах збереглися фото повені у місті в 1930 році

Так 20 червня 1932 року звичайна станція з селищем стала містом Краматорськом.