Назавжди юний син Донеччини.

Степан Вікторович Чубенко народився на Донеччині (Краматорськ) 11 листопада 1997. На 16-му році його життя обірвали російські найманці, це сталося 25 липня 2014 у смт Горбачево-Михайлівка. Український школяр, воротар футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ) був катований та розстріляний бойовиками російської терористичної організації "ДНР" лише за стрічку кольорів українського прапору. Росія відмовляється передавати злочинця правосуддю, росіяни захищають та підтримують вбивцю дитини.

Меморіальна дошка

Вчився Степан у краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався спортом. Спочатку займався греко-римською боротьбою, потім захопився футболом, захищав ворота юнацької команди «Авангард» з Краматорська, мріяв стати професійним воротарем. Вболівав за донецький «Шахтар», відвідував його матчі в Донецьку, їздив з командою по іншим містам України. З друзями організував команду КВК, яка їздила виступати в різні міста України. Також з друзями Степан опікувався дитячим будинком в Краматорську. Вони часто відвідували малюків, привозили їм іграшки, одяг, книжки, ласощі. Своїй дівчині Степан говорив, що коли вони одружаться, народять одну дитину і ще двох всиновлять.

З початком проросійських виступів в Україні у 2014-му Степан з друзями брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, які проводилися в Краматорську. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися у сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі "ДНР"івський прапор.

Фашик Донецкий - кто он?

На нашем сайте конечно же есть статьи этого умного, откровенного, с чувством юмора и собственным стилем, блогера из Донецка. Его честные бескомпромиссные посты для многих по обе стороны линии фронта как глоток свежего воздуха. На этот раз он не только поделится о том, что происходит сейчас в оккупированном городе, но и расскажет о себе.

Беседует с Фашиком Донецким журналист Владимир Рунец.

***

Мы выиграем эту войну

Никто не знает его настоящего имени, потому что откровенно высказывать свою позицию на территории, контролируемой российской террористической группировкой "ДНР", означает ставить под угрозу собственную жизнь. Боевики неоднократно назначали вознаграждение за его голову, но поймать так и не смогли. Сейчас он в безопасности на подконтрольной Украине территории и согласился поделиться с нами своими впечатлениями, мнениями и опытом.

- Расскажи немного о себе. Факты из своей жизни ты готов обнародовать?

- Я обычный гражданин Украины с четкой жизненной позицией. Факты... С фактами все сложно и просто. Большинство фактов можно будет рассказать после войны, потому что еще не пришло время. Факты таковы, что я своими глазами видел невидимых бурятов, жабогадюк из РФ, кадровых военных РФ, видел обстрелы мирного населения, которые вели коллаборационисты, видел, как на самом деле война начиналась на востоке Украины, а не по телевидению. Большинство фактов из своей личной жизни я еще не готов обнародовать, это может повредить тем, кто борется сейчас на оккупированных территориях.