ОУНівське підпілля Донеччини.

Донеччина: Тризуб замість Леніна

Мітинг на центральній площі Краматорська на честь відкриття на постаменті замість пам'ятника Леніну золотого Тризуба України в першу річницю визволення Краматорська від більшовиків 28 жовтня 1942.

Оунівське підпілля Донбасу в 1941-43 рр. максимально інфільтрувало своїх агентів в міську Управу і поліцію Краматорська, проводячи підривну роботу проти німців і більшовицьких партизанів.

28.10.1942 р в першу річницю визволення м Краматорська від більшовиків, завдяки краматорським оунівцям на центральній площі Краматорська на постаменті замість пам'ятника Леніну був встановлений золотий Тризуб України.

Діяльність ОУН і УПА на Донбасі була поширена у 1940–1958 роках. До приходу похідних груп ОУН досить добре діяли місцеві українські патріоти. За активністю дій добре виділялись такі міста, як: Слов'янськ, Донецьк, Горлівка, Краматорськ, Костянтинівка, Ясинувата, Мар'їнка, Красногорівка, Маріуполь.

Також активно діяли в Ольгинському та Вольноваському районах. Керівником ОУН на Донеччині був Стахів Євген Павлович.

Одиним із найпоширеніших міфів, насаджуваних радянською пропагандою про діяльність ОУН і УПА, полягав у зображенні націоналістичного підпілля як виключно західноукраїнського явища.

«У лавах націоналістичного підпілля абсолютну більшість складали місцеві мешканці, тобто уродженці Півдня та Сходу України. ОУН на півдні та Сході України проводила активну антинімецьку боротьбу. Діяльність ОУН не припинилася після відходу німців і продовжувалася вже під радянською окупацією. Останні спалахи діяльності націоналістичного підпілля зафіксовані на Півдні та Сході в кінці 40-х, а в деяких місцевостях навіть в середині 50-х років», – зазначає Володимир В’ятрович.

Із загальної кількості учасників ОУНівського руху в Донецькій області:

більше 50% - народилися на Донбасі;
близько 40% - виходци з центральної України;
близько 10% - віходці з Галичини та Волині.

Проаналізувавши документ, підписаний 30 листопада 1943 начальником Донецького обласного управління НКВД полковником Демидовим, можна сказати приблизну кількість українського націоналістичного підпілля під час гітлерівської окупації в районах Донеччини. У деяких містах налічувалося до кількох сотен націоналістів. У документі Демидов пише таким чином:

«По районам сталінської області створені значні формування ОУН. Встановлено, що в місті Маріуполі організація ОУН нараховувала до трьохсот чоловік, в Краматорську - 120, в Слов'янську - 80, в Красноармійську - понад 50, у Макіївка - 60, Мар'їнка - 80, Ольгінці - 30 осіб ... Здебільшого в ОУН притягувалася інтелігенція, вчителі, лікарі, а також молодь».

ОУНівці тримали під контролем 8 з 12 газет, що виходили в області:

Волноваха - «Хлібороб»;

Горлівка - «Український Донбас»;

Донецьк - «Донецький Вісник» (з середини 1942 року);

Єнакієве - «Нове слово» (з березня 1943 року);

Костянтинівка - «Костянтинівські вісті» - «Відновлення»;

Макіївка - «українська земля»;

Маріуполь - «Маріупольська газета»;

Слов'янськ - «Донецька газета».