Донеччани у Венеції захопили російський павільйон.

Художники з групи "Ізоляція" у російському павільйоні на бієнале у Венеції. Крайній праворуч - Дмитро Сергеєв

"Там, кажуть, українські художники захопили російський павільйон".
Раптова есемеска з лондонського офісу добряче переполохала не тільки мене, а й велику російську художню спільноту у Венеції.

Художники, куратори, галеристи розслаблено обговорювали перформанс Володимира Сорокіна, який щойно завершився, і новина, що пролунала як сенсація, одразу змусила усіх відмовитися від пригод героїв "Теллурії".

Хтось вже чув про подію, але хоч трохи виразну інформацію вдалося отримати, лише діставшись до українського павільйону і побачивши групу молодих людей у камуфляжних куртках з написом великими літерами ON VACATION ("У відпустці". - Ред.).

"Відпускники" - так, як відомо, офіційна Москва характеризувала своїх солдатів, які брали активну участь у розпал бойових дій на сході України.

Окупація

 "Ми захоплюємо павільйон країни, яка, як ми вважаємо, окупувала іншу країну. Ми робимо там селфі і таким чином ніби теж окуповуємо цей павільйон", - так Дмитро Сергеєв - креативний директор донецької групи художників "Ізоляція", яка наразі перебуває у вигнанні у Києві, пояснив сенс акції, яку він влаштував разом із групою товаришів.

"Окупація" російського павільйону була мирною, неагресивною, навіть розслабленою

"Захоплення", втім, було абсолютно мирним, і жодних агресивних, а тим паче насильницьких дій, не містило.

"Ми увійшли до будівлі павільйону без камуфляжу, вже всередині наділи свої куртки і, скориставшись, інсталяцією, яку там виставляли, перетворили її на свою власну інсталяцію. У цьому і сенс слова "окупація", - пояснює Дмитро Сергеєв. - Ми скористалися чужим проектом у своїх цілях".

"Як на вас реагували?" - запитую я Дмитра.

"По-різному. Але у більшій частині реакція була позитивною. Багато російських відвідувачі павільйону приєдналися до нас і теж захотіли взяти участь у цій акції. Бажаючим ми роздавали комплекти нашого камуфляжу. Миттю люди у них одягалися, фотографувалися, лягали на підлогу, відпочивали, тобто влаштували там щось на зразок пікніка", - розповідає він.

"Ну а сек'юріті, охорона вам не заважали?", - продовжую.

"Коли ми провели там вже більше години, прийшов поліцейський і попросив вийти".

"Що це для вас - політичний протест, або ж мистецька акція?".

"Усе разом. Через мистецьку акцію ми висловлюємо свій політичний протест".

"Ізоляція"

 Походження назви фонду "Ізоляція", незважаючи на його гучність - абсолютно прозаїчне. Ще у 2010 році, задовго до початку нинішньої кризи, група донецьких художників організувала некомерційний недержавний фонд на території колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів.

Презентація фонду "Ізоляція" у Донецьку в 2012-му

Спочатку діяльність фонду не мала яскравої політичної спрямованості. Але після того, як 9 червня 2014 озброєні представники угруповання "ДНР" захопили територію фонду, художники стали активно висловлювати свою позицію.

Сергія Захарова, який розвішують по стінах донецьких будинків карикатури на керівників "ДНР" - художники називали ті малюнки на картоні "Мурзилка" - затримали, кілька місяців він провів в ув'язненні.

Стало зрозуміло, що продовжувати далі жити і працювати у Донецьку неможливо. Адміністративні приміщення, галереї і простори "Ізоляції" розграбували: фонд позбувся багатьох художніх робіт, матеріалів і устаткування.

Приміщення фонду прихильники "ДНР" використовують як базу для підготовки бойовиків, а також як в'язницю і склад викрадених автомобілів. "Ізоляція" переїхала до Києва, де і працює донині.

Анонімна підтримка

У грудні минулого року "Ізоляція" показала свої роботи у Парижі - в Palais de Tokyo.
Серед них був і "Картковий будиночок" Сергія Захарова, який тепер став знаменитим.

"Картковий будиночок" Сергія Захарова у паризькому Palais de Tokyo у 2014 році

В основі хиткої конструкції з гігантських карт - джокер з особою Володимира Путіна. Варто висмикнути з піраміди карту із зображенням російського президента - і уся структура розвалиться.

Як же "Ізоляції", що перебуває у вигнанні, вдається вижити фінансувати свою діяльність? Адже такі проекти - у Парижі, у Венеції - вимагають чималих грошей.

"Точно так само, як російські "відпускники" не говорили, хто підтримує їх, так і ми воліємо зберігати імена наших спонсорів у таємниці", - відповів на моє запитання Дмитро Сергеєв.

Олександр Кан