Дівчинка, що позбулась через бойовиків рідної домівки, придумала, як рятувати життя українським бійцям.
Учениця Львівської обласної Малої академії наук, уродженка Донецька Анастасія Лівочка розробила новий спосіб підвісу медичних нош в автомобілі, який дозволяє максимально швидко і без додаткових ушкоджень транспортувати пацієнтів по бездоріжжю. Завдяки застосуванню еластичного підвісу та спеціального пристрою – демпфера коливань – дівчина зробила конструкцію, яка швидко і легко монтується не тільки у машинах швидкої допомоги, а й у авто, габарити яких дозволяють перевозити поранених. Такі ноші, в першу чергу, призначені для українських бійців у зоні АТО. Адже саме під час бойових дій потрібно швидко і безпечно транспортувати поранених.
Минулого року учениця придумала, як замаскувати дим з пічок, якими користуються солдати, адже він нерідко є орієнтиром для ворога. Цю розробку вже активно використовують на Донбасі.
Кореспондент IA ZIK зустрілася з юною винахідницею. Десятикласниця Анастасія Лівочка навчається у Львівському технологічному ліцеї. Народилася вона у Донецьку, але через бойові дії у її рідному місті була змушена переїхати до Львова. Дівчина розповіла, що покинути свою домівку було дуже складно. Але вона розуміє, що життя продовжується, потрібно рухатися вперед і вірити у краще. Зараз у Львові у Насті багато друзів, вони завжди її підтримують. «Львів зустрів нас дуже привітно. Тут ти ніколи не залишаєшся наодинці зі своїми проблемами. Я завжди підтримувала Україну і переконана, що перемога буде за нами», – каже Анастасія.
Дівчина чудово розмовляє українською мовою. Навчається відмінно. Дуже любить читати. Захоплюється математикою, яка припала їй до душі ще змалечку. Також веде активний спосіб життя, займається спортом та захоплюється танцями. Уже два роки навчається в Малій академії наук, де бере участь у різноманітних конкурсах не тільки обласного рівня, а й всеукраїнського. Настя планує здобути освіту в технічному напрямку, але ще не вирішила, що їй ближче: інженерія чи програмування. «В Донецьку я навчалась у звичайній школі. Тільки коли переїхала у Львів, з’явилось бажання придумати щось, що принесе користь людям. Можливо, мене на це надтихнули труднощі, а ще люди, які зараз зі мною поруч. Мрію здобути хорошу освіту та займатись справою, яка приноситиме задоволення», – поділилась мріями та думками Настя.
Нещодавно у Києві відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН у відділеннях технічних і комп’ютерних наук і Анастасія Лівочка посіла почесне друге місце.
Учениця разом із своїм науковим керівником Віктором Колдуном розробили чудовий та необхідний пристрій – портативний та недорогий комплект, який дозволяє будь-який автомобіль потрібної вантажопідйомності перетворити на спеціалізовану машину швидкої допомоги, щоб максимально швидко і без додаткових ушкоджень перевозити пацієнтів по бездоріжжю. Для цього застосовується еластичний підвіс і демпфери коливань, щоб мінімізувати больові відчуття пацієнта при його транспортуванні. Як зазначила дівчина, головними перевагами цього підвісу є простота, надійність, постійна готовність до експлуатації та можливість бути використаним на практично всіх транспортних засобах.
«Втілити цю ідею у реальність вдалося завдяки науковому керівнику Віктору Петровичу. Він допомагав мені над експериментами, створенням моделі, давав поради та вказував на недоліки. Відомо, що зараз на сході України через постійні бойові дії дуже погані дороги. Тож, коли перевозять поранених по бездоріжжю, їм завдається ще більшої шкоди. Ми розуміємо, якщо лікарі їхатимуть швидко, то буде підстрибувати корпус автомобіля та передаватися поштовхи на людину. Але якщо вони будуть їхати повільно, то втратять багато часу і, можливо, це буде фатальним для самого пацієнта», – акцентує Настя.
Вона також розповіла, як відбувалась сама робота, пошуки та шляхи реалізації цього винаходу.
«Спочатку я дивилася, які є варіанти вирішення цієї проблеми. Розглядала різні розробки, патенти, практику, яку застосовують у Європі. І не знайшла нічого такого, що можна було б впровадити в Україні. Тому ми з керівником вирішили зробити патентний пошук, де знайшли патент ще XIX ст., в якому не було якихось складностей. Але цей проект був розроблений для тогочасної «швидкої», де ноші кріпилися на еластичні підвіси. Це було погано, адже ноші при поштовху розхитуються і коливання довго затихає. Тому ми вирішили додати до еластичного підвісу пристрій, який зменшує коливання. Це так званий амортизатор. Запропонований спосіб підвісу медичних ніш може бути використаний в будь-яких, навіть не спеціалізованих транспортних засобах. Такий підвіс легко монтується і демонтується, він не потребує особливих вимог до обслуговування, спеціальних попередніх і експлуатаційних налаштувань. Підвіс переводить усі різкі рухи корпусу автомобіля в плавне розгойдування носилок, яке швидко затухає завдяки системи демпферів», – розповідає винахідниця.
Після серії експериментів, що повністю підтвердили працездатність ідеї, Настя обрала варіант конструкції підвісу – ноші ставляться на платформу, яка м’якими пружинами підвішена до корпусу автомобіля:
Сама ж платформа обладнується гасителями коливань у вигляді пружинних маятників, що занурені у в’язку рідину:
Вага маятників підбирається такою, щоб всі вони коливались на різних частотах і таким чином гарантували відсутність паразитних резонансів.
Поділилась десятикласниця й труднощами, які виникали при розробці винаходу: «Найбільше проблем було із розрахунками, адже мій шкільний рівень математики не дозволяє провести правильні та потрібні розрахунки. Також, щоб втілити цей винахід в життя, потрібно кошти, а їх немає».
Настя зазначила, що, попри усі труднощі, вона продовжує займатися тим, що їй цікаво. «У мене, як і у кожної людини, бувають невдачі, відчай, поганий настрій, але це все швидко проходить. Кожен сам вирішує, як з цим боротися. Якщо я чогось не розумію або у мене щось не виходить, то не боюсь звернутись до когось за порадою чи допомогою. Завжди потрібно рухатись далі і розуміти, що у світі є значно важливіші проблеми, ніж у тебе, і люди навіть їх вирішують», – запевняє дівчина.
Варто пригадати, що минулого року Анастасія придумала, як замаскувати дим з пічок, що використовують солдати для обігріву і приготування їжі. Зрозуміло, що дим, який піднімається високо вгору, нерідко є орієнтиром для ворога. Дівчина сконструювала ефективний змішувач димових газів з атмосферним повітрям. Його корпусом слугувала металева бочка від палива, в якій вирізали дно і кришку. З кришки Анастасія зробила розсіювач диму: зігнула її так, аби утворилася фігура з багатьма гранями, щоб розсіювався дим. Цю фігуру потрібно вставити всередину бочки та встановити усю цю конструкцію поверх димової труби. Також туди можна залити воду, тоді буде швидше відбуватись теплообмін. Виготовити такий змішувач бійці можуть самостійно в польових умовах. Для дівчини це дуже важливо. «На мою думку, зараз кожному українцю близька тема АТО. І я хочу зробити щось, щоб наблизило нас до перемоги та полегшило перебування військових на сході», – зазначила Анастасія.
Але найголовніше те, що волонтери уже відвезли винахід дівчина на фронт, де його активно використовують.
Гарно відгукується про Анастасію Лівочку і директор Львівської обласної Малої академії наук Іванна Бородчук. «Креативність у Малій академії наук просто зашкалює. У дітей дуже цікаві та оригінальні проекти. У країни однозначно є майбутнє! Мене захоплює те, що, багато проектів спрямовані на вирішення практичних завдань. У нас навчається четверо переселенців з Донбасу. Настя Лівочка одна із них. Це дуже цікава особистість. У нашій академії дівчина займається вже другий рік, бере участь у багатьох конкурсах. Цьогорічна її розробка дуже важлива та необхідна саме зараз. Ми розуміємо, що діти з Донбасу багато пережили, тому робимо все, щоб вони почували себе комфортно. Мала академія – це наш особливий світ, де розуміють, де знають, що таке духовність та моральність. Тут панує порядність у стосунках, кожну дитину бачать як особистість», – розповідає директор академії.
Керівник гуртка математики, секції технічних наук у Малій академії наук Ірина Лема також із захопленням розповідає про юну винахідницю: «Настя – переселенка з Донецьку. Мене дуже приємно вразила її дуже гарна українська мова. Це працьовита, позитивна, приємна у спілкуванні дитина, яка націлена на результат. Вона випитує у викладачів усе, що їй необхідно знати, прагне чогось досягти у житті, і це добре. Дуже багато праці вклав у неї науковий керівник Віктор Колдун. Він вміє зацікавити дітей технічною творчістю, спонукає їх розробляти проекти, власними руками робити макети. Завдяки його навчанню та працьовитість, наполегливості Насті й вийшла дуже потрібна робота – медичні ноші для поранених військових в АТО».
Мирослава Прокопюк
Учениця Львівської обласної Малої академії наук, уродженка Донецька Анастасія Лівочка розробила новий спосіб підвісу медичних нош в автомобілі, який дозволяє максимально швидко і без додаткових ушкоджень транспортувати пацієнтів по бездоріжжю. Завдяки застосуванню еластичного підвісу та спеціального пристрою – демпфера коливань – дівчина зробила конструкцію, яка швидко і легко монтується не тільки у машинах швидкої допомоги, а й у авто, габарити яких дозволяють перевозити поранених. Такі ноші, в першу чергу, призначені для українських бійців у зоні АТО. Адже саме під час бойових дій потрібно швидко і безпечно транспортувати поранених.Минулого року учениця придумала, як замаскувати дим з пічок, якими користуються солдати, адже він нерідко є орієнтиром для ворога. Цю розробку вже активно використовують на Донбасі.
Кореспондент IA ZIK зустрілася з юною винахідницею. Десятикласниця Анастасія Лівочка навчається у Львівському технологічному ліцеї. Народилася вона у Донецьку, але через бойові дії у її рідному місті була змушена переїхати до Львова. Дівчина розповіла, що покинути свою домівку було дуже складно. Але вона розуміє, що життя продовжується, потрібно рухатися вперед і вірити у краще. Зараз у Львові у Насті багато друзів, вони завжди її підтримують. «Львів зустрів нас дуже привітно. Тут ти ніколи не залишаєшся наодинці зі своїми проблемами. Я завжди підтримувала Україну і переконана, що перемога буде за нами», – каже Анастасія.
Дівчина чудово розмовляє українською мовою. Навчається відмінно. Дуже любить читати. Захоплюється математикою, яка припала їй до душі ще змалечку. Також веде активний спосіб життя, займається спортом та захоплюється танцями. Уже два роки навчається в Малій академії наук, де бере участь у різноманітних конкурсах не тільки обласного рівня, а й всеукраїнського. Настя планує здобути освіту в технічному напрямку, але ще не вирішила, що їй ближче: інженерія чи програмування. «В Донецьку я навчалась у звичайній школі. Тільки коли переїхала у Львів, з’явилось бажання придумати щось, що принесе користь людям. Можливо, мене на це надтихнули труднощі, а ще люди, які зараз зі мною поруч. Мрію здобути хорошу освіту та займатись справою, яка приноситиме задоволення», – поділилась мріями та думками Настя.
Нещодавно у Києві відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН у відділеннях технічних і комп’ютерних наук і Анастасія Лівочка посіла почесне друге місце.
Учениця разом із своїм науковим керівником Віктором Колдуном розробили чудовий та необхідний пристрій – портативний та недорогий комплект, який дозволяє будь-який автомобіль потрібної вантажопідйомності перетворити на спеціалізовану машину швидкої допомоги, щоб максимально швидко і без додаткових ушкоджень перевозити пацієнтів по бездоріжжю. Для цього застосовується еластичний підвіс і демпфери коливань, щоб мінімізувати больові відчуття пацієнта при його транспортуванні. Як зазначила дівчина, головними перевагами цього підвісу є простота, надійність, постійна готовність до експлуатації та можливість бути використаним на практично всіх транспортних засобах.
«Втілити цю ідею у реальність вдалося завдяки науковому керівнику Віктору Петровичу. Він допомагав мені над експериментами, створенням моделі, давав поради та вказував на недоліки. Відомо, що зараз на сході України через постійні бойові дії дуже погані дороги. Тож, коли перевозять поранених по бездоріжжю, їм завдається ще більшої шкоди. Ми розуміємо, якщо лікарі їхатимуть швидко, то буде підстрибувати корпус автомобіля та передаватися поштовхи на людину. Але якщо вони будуть їхати повільно, то втратять багато часу і, можливо, це буде фатальним для самого пацієнта», – акцентує Настя.
Вона також розповіла, як відбувалась сама робота, пошуки та шляхи реалізації цього винаходу.
«Спочатку я дивилася, які є варіанти вирішення цієї проблеми. Розглядала різні розробки, патенти, практику, яку застосовують у Європі. І не знайшла нічого такого, що можна було б впровадити в Україні. Тому ми з керівником вирішили зробити патентний пошук, де знайшли патент ще XIX ст., в якому не було якихось складностей. Але цей проект був розроблений для тогочасної «швидкої», де ноші кріпилися на еластичні підвіси. Це було погано, адже ноші при поштовху розхитуються і коливання довго затихає. Тому ми вирішили додати до еластичного підвісу пристрій, який зменшує коливання. Це так званий амортизатор. Запропонований спосіб підвісу медичних ніш може бути використаний в будь-яких, навіть не спеціалізованих транспортних засобах. Такий підвіс легко монтується і демонтується, він не потребує особливих вимог до обслуговування, спеціальних попередніх і експлуатаційних налаштувань. Підвіс переводить усі різкі рухи корпусу автомобіля в плавне розгойдування носилок, яке швидко затухає завдяки системи демпферів», – розповідає винахідниця.
Після серії експериментів, що повністю підтвердили працездатність ідеї, Настя обрала варіант конструкції підвісу – ноші ставляться на платформу, яка м’якими пружинами підвішена до корпусу автомобіля:
 |
| Конструкція динамічного підвісу ніш |
Сама ж платформа обладнується гасителями коливань у вигляді пружинних маятників, що занурені у в’язку рідину:
 |
| Багатоканальний гасій коливань |
Вага маятників підбирається такою, щоб всі вони коливались на різних частотах і таким чином гарантували відсутність паразитних резонансів.
Поділилась десятикласниця й труднощами, які виникали при розробці винаходу: «Найбільше проблем було із розрахунками, адже мій шкільний рівень математики не дозволяє провести правильні та потрібні розрахунки. Також, щоб втілити цей винахід в життя, потрібно кошти, а їх немає».
Настя зазначила, що, попри усі труднощі, вона продовжує займатися тим, що їй цікаво. «У мене, як і у кожної людини, бувають невдачі, відчай, поганий настрій, але це все швидко проходить. Кожен сам вирішує, як з цим боротися. Якщо я чогось не розумію або у мене щось не виходить, то не боюсь звернутись до когось за порадою чи допомогою. Завжди потрібно рухатись далі і розуміти, що у світі є значно важливіші проблеми, ніж у тебе, і люди навіть їх вирішують», – запевняє дівчина.
Варто пригадати, що минулого року Анастасія придумала, як замаскувати дим з пічок, що використовують солдати для обігріву і приготування їжі. Зрозуміло, що дим, який піднімається високо вгору, нерідко є орієнтиром для ворога. Дівчина сконструювала ефективний змішувач димових газів з атмосферним повітрям. Його корпусом слугувала металева бочка від палива, в якій вирізали дно і кришку. З кришки Анастасія зробила розсіювач диму: зігнула її так, аби утворилася фігура з багатьма гранями, щоб розсіювався дим. Цю фігуру потрібно вставити всередину бочки та встановити усю цю конструкцію поверх димової труби. Також туди можна залити воду, тоді буде швидше відбуватись теплообмін. Виготовити такий змішувач бійці можуть самостійно в польових умовах. Для дівчини це дуже важливо. «На мою думку, зараз кожному українцю близька тема АТО. І я хочу зробити щось, щоб наблизило нас до перемоги та полегшило перебування військових на сході», – зазначила Анастасія.
Але найголовніше те, що волонтери уже відвезли винахід дівчина на фронт, де його активно використовують.
Гарно відгукується про Анастасію Лівочку і директор Львівської обласної Малої академії наук Іванна Бородчук. «Креативність у Малій академії наук просто зашкалює. У дітей дуже цікаві та оригінальні проекти. У країни однозначно є майбутнє! Мене захоплює те, що, багато проектів спрямовані на вирішення практичних завдань. У нас навчається четверо переселенців з Донбасу. Настя Лівочка одна із них. Це дуже цікава особистість. У нашій академії дівчина займається вже другий рік, бере участь у багатьох конкурсах. Цьогорічна її розробка дуже важлива та необхідна саме зараз. Ми розуміємо, що діти з Донбасу багато пережили, тому робимо все, щоб вони почували себе комфортно. Мала академія – це наш особливий світ, де розуміють, де знають, що таке духовність та моральність. Тут панує порядність у стосунках, кожну дитину бачать як особистість», – розповідає директор академії.
Керівник гуртка математики, секції технічних наук у Малій академії наук Ірина Лема також із захопленням розповідає про юну винахідницю: «Настя – переселенка з Донецьку. Мене дуже приємно вразила її дуже гарна українська мова. Це працьовита, позитивна, приємна у спілкуванні дитина, яка націлена на результат. Вона випитує у викладачів усе, що їй необхідно знати, прагне чогось досягти у житті, і це добре. Дуже багато праці вклав у неї науковий керівник Віктор Колдун. Він вміє зацікавити дітей технічною творчістю, спонукає їх розробляти проекти, власними руками робити макети. Завдяки його навчанню та працьовитість, наполегливості Насті й вийшла дуже потрібна робота – медичні ноші для поранених військових в АТО».
Мирослава Прокопюк
Комментариев нет:
Отправить комментарий